Шляхи розвитку ДГМ України

Проведені в Україні дослідження не тільки підтвердили можливість реконструкції ДГМ України виключно за допомогою ГНСС, без використання існуючих пунктів ДГМ України, як вихідних [12], але і вказали на необхідність саме такого підходу. Це зумовлено значними похибками в положенні навіть пунктів ДГМ 1-3 класів, які за даними наведеними в [8] можуть досягати навіть метра.

Ще раз відзначимо, зроблений нами висновок, що, з врахуванням специфічних умов нашої держави ( компактність території, повне покриття мережами стільникового зв’язку), вимог до точності знімальної основи, можливості контролю точності вимірів при її створенні, прив’язка пунктів знімальної основи повинна виконуватись виключно супутниковими технологіями. Для реалізації супутникових технологій, на нашу думку, вже на даному етапі їх розвитку достатня побудова наступних мереж:

· фундаментальної астрономо-геодезичної мережі (ФАГМ) – вищої ланки координатного забезпечення, яка повинна забезпечувати оперативне відтворення загальноземної геоцентричної системи координат, стабільність системи координат у часі, метрологічне, забезпечення високоточних космічних засобів вимірів, основу цієї мережі повинні складати пункти включені до офіційного каталогу ITRS (на даний час в офіційний каталог ITRF-2005 входять тільки 6 українських станцій) ;

Ці три класи мереж повинні бути строго зв'язані між собою: ФАГМ повинна бути і є в даний час опорою для УПМ ГНСС, а УПМ ГНСС- для тимчасових базових станцій.



В даний час пункти ФАГМ розташовуються на планеті на віддалях 800-1000 км, їхнє число на земній кулі - 50÷70, 10÷15 пунктів є постійно діючими, а інші - перевизначаться групами через проміжки часу, що залежать від геодинамічної активності регіонів, хоча ці цифри міняються буквально щорічно. Постійно діючі пункти ФАГМ в основному створені на базі діючих пунктів супутникових (космічних) спостережень, астрономічних обсерваторій, пунктів служби обертання Землі, радіоінтерферометричних комплексів з наддалекими базами «Квазар», програми «Дельта» й ін. На пунктах ФАГМ передбачають дві програми спостережень: постійні спостереження супутникових систем ГЛОНАССй GPS (включаючи й міжнародні програми) і спостереження інших спеціалізованих супутників і космічних об'єктів відповідно до міжвідомчих програм побудови ФАГМ. На пунктах ФАГМ виконуються абсолютні гравіметричні визначення.

Просторове положення пунктів ФАГМ визначається в загальноземній системі координат з помилкою положення пунктів щодо центра мас не більше (2-3)10-8 R, де R - радіус Землі, помилка взаємного положення пунктів ФАГМ не більше 2 см у плані й 3 см за висотою. Для забезпечення цієї точності використовують весь комплекс існуючих космічних вимірів (лазерних, радіоінтерферометричних і інших).

УПМ ГНСС, згідно нормативних, діючих документів [11], повинна бути системою пунктів з віддалями D = 150 ÷300 км між ними, які визначаються відносними методами космічної геодезії із СКП не більше 3 мм + 5 • 10-8 D для планових координат й 5 мм + 7 • 10-8 D — для геодезичних висот. На даний час можна вважати початком робіт з формування УПМ ГНСС базові станції мереж ГАО, мережі НКАУ, мережі ZAKPOS, яка створена при сприянні фірми Trimble (Закарпатський регіон), мережі NGG.NET в Харківському регіоні, мережі в Львівській області, мережі TNT-TPI. Держава повинна взяти на себе , якщо не адміністративні і контролюючі функції, то хоча б надати їм певні преференції, наприклад, в сфері оподаткування. Одне з основних призначення цієї мережі (а в комерційному плані мабуть і головне) полягає в тому, щоб на основі спостережень на постійних базових станціях створити динамічну просторову модель диференційних поправок на територію всієї держави. Для того, щоб ця модель мала максимально досяжну точність не тільки обов’язково повинні бути створені регіональний центри управління базовими станціями, але і налагоджена технологія обміну даними між ними, в ідеалі в єдиному центрі. Поки такого обміну даними, а ще краще єдиного центру управління не створено, називати існуючі базові станції УП мережею можна тільки з деякою натяжкою. Функції такого центру будуть розглянуті нами далі. Для того щоб забезпечити сантиметрову точність максимальний радіус покриття базової станції в такій мережі може бути навіть 100км [12](дослідження Г. Савчука). Звідси неважко підрахувати, що для того щоб покрити всю територію України мережею ГНСС навіть з перекриттям 5 км, при довжині і ширині території України 1300 км і 800км відповідно, мінімальна кількість базових станцій - повинна бути рівною :



(2.2)

На даний час на Україні працює за різними оцінками до 70 базових станцій. Тобто, при відповідній технічній політиці ця проблема може бути на Україні вирішена дуже швидко.

Тимчасово, до повного покриття території України мережами базових станцій, які дозволяють створити динамічну просторову модель диференційних поправок для всієї країни, в районах, де покриття немає, при потребі створюються тимчасові базові пункти для виконання споживачами супутникових визначень координат в RTK режимі. Координати цих пунктів визначаються відносними методами космічної геодезії із СКП : 3 мм + 10-7 D у плані й 5 мм + 2 • 10-8 D по геодезичній висоті для геодинамічно активних регіонів й 5 мм + 2 • 10-7 D у плані й 7мм + 3 • 10-7 D по висоті для інших регіонів.

На нашу думку пункти ФАГМ і Центр управління мережами базових станцій, якщо він буде створений, зможуть надавати послуги для мереж базових станцій на комерційній основі.

Як свідчить світовий досвід, виконання такої програми в інших країнах дозволило:

· підвищити точність й оперативність геодезичних визначень на один-два порядки;

Контрольні питання

2.1 Що називають геодезичною мережею?

2.2 Які види геодезичних мереж виділяють?

2.3 Що таке глобальна геодезична мережа і для чого її створюють?

2.4 Що таке державна геодезична мережа і для чого її використовують?

2.5 З яких ступеней складається ДГМ України?

2.6 В яких системах координат визначаються пункти УПМ ГНСС та 1-го класу?

2.7 В якій системі координат згідно діючих нормативних документів повинні вестись інженерно-геодезичні вишукування?

2.8 В чому різниця вимог Положень про створення ДГМ У 1961 і 1998 р.р.?

2.9 Які основні вимоги до створення мереж ДГМ У різних ступенів?

2.10 Охарактеризуйте систему УСК-2000?

2.11 В чому суть умовної системи координат 1963 р?

2.12 Як обчислюються висоти пунктів Державної нівелірної мережі?

2.13 Яка щільність пунктів ДГМ У вимагається при виконанні знімань в масштабі 1:5000?

2.14 Яка точність вимірювання довжин сторін в мережах ДГМ У вимагається в кожній ступені?

2.15 Яка гранична похибка в положенні пунктів знімальної основи відносно пунктів ДГМ У допускається нормативними документами?


7169240744481837.html
7169286739105703.html
    PR.RU™